Шанс для українців: які “сюрпризи” безробітним готує Кабмін. Що криється за амбітним бажанням реформувати центри зайнятості

Як в Україні вирішили перемогти безробіття.
В Кабміні хочуть реформувати центри зайнятості, щоб українці шукали роботу, а не сиділи на допомозі, повідомляє Корупція. Інфо

У Кабміні анонсували масштабну реформу Служби зайнятості в 2017 році. Судячи з усього, головна її мета — заощадити гроші, а не допомогти людям шукати роботу. «Я не збираюся утримувати Службу зайнятості, я не збираюся утримувати безробітних», — заявив прем'єр Володимир Гройсман, мабуть, забувши, що їх утримують платники податків, а не він сам. Чим насправді може обернутися реформа?

У чому суть реформи?

Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко розповів, що Центр зайнятості має стати установою, яка буде активно шукати вакансії і стане посередником між роботодавцем і безробітним: «Центри зайнятості будуть навчати, надавати курси. І ці послуги будуть безкоштовними».

За словами міністра соцполітики Андрія Реви, для цього напишуть новий Закон про зайнятість. «Сьогодні у безробітних немає ніяких стимулів, щоб іти працювати. Якщо прожитковий мінімум дорівнює мінімальній зарплаті, і цього ж дорівнює допомога по безробіттю, то питання: якщо 1450 грн можна отримувати, не працюючи, піде людина працювати за таку зарплату? Тому був зроблений перший крок — підняли мінімальну зарплату до 3200 грн. Далі черга за створенням робочих місць», — каже Рева.

Що буде з виплатами?

За словами Розенка, виплати по безробіттю скасовувати не збираються: «І сума не зміниться, думаю, тільки зросте, але за умови, що у сфері буде наведено порядок.

Схеми «півроку офіційно працюю, півроку сиджу на посібнику» — більше бути не повинно.

Період виплати по безробіттю повинен бути не просто періодом байдикування і споживання допомоги, а періодом активного пошуку нової роботи». Андрій Рева також уточнює, що частина вступників до Служби зайнятості грошей піде на фінансування Сервісної служби, яка допомагає в працевлаштуванні. За його словами, поки не ясно, скоротять період, коли безробітному виплачують допомогу (зараз не більше 360 днів протягом двох років). «Це буде визначати проект закону, який ми розробляємо», — сказав Рева.

Що запропонують безробітним?

У Мінсоцполітики кажуть, що всім безробітним будуть пропонувати підходящу роботу — примусово відправляти на «будівництва століття» ніхто не збирається, та це й заборонено законом. Однак саме поняття «підходяща робота», за словами Розенка, планують розширити таким чином, щоб людина не могла від неї відмовитися на підставі того, що вона йому «не подобається», як це відбувається зараз. «Будемо стимулювати людину до активної участі у громадських роботах», — додав Розенко.

Звідки візьмуться робочі місця?

За даними Мінсоцполітики, 30% робочих місць, які пропонують українцям, — це низькооплачувана і низькокваліфікована праця. Для створення привабливих робочих місць держава збирається стимулювати роботодавців.

«У першу чергу, пріоритет по створенню місць буде в аграрній галузі, IT і промисловості. Мова йде не про пільги для них, а про створення певних умов — створення технопарків, територій пріоритетного розвитку. Для цього при Кабміні створили Комітет з розвитку промисловості. Також у нас є інфраструктурні проекти. У 2016 році було капітально відремонтовано 1000 км доріг, в цьому планується 2000 км, на що буде залучено 40 млрд грн. Компанії, які будуть виконувати ці підряди, очевидно, будуть залучати до роботи нових людей. Також робочих рук вимагає Укроборонпром, і зарплата там росте, і є держзамовлення», — говорить Андрій Рева.

Що запропонують безробітним?

Фахівці з працевлаштування висловлюють великі сумніви з приводу успішності майбутньої реформи. «Я згодна з тим, що кількість грошей, які ми вливаємо в центри зайнятості, не відповідає кількості працевлаштованих. Але робити з Центру зайнятості рекрутингове агентство — дорого, складно, а може, й безнадійно», — вважає HR-експерт Тетяна Пашкіна.

За її словами, в 2016 році з 50 тисяч вакансій, які були біля Центру, 65% пропонували зарплати до 2000 грн. «Тому що роботодавець, який пропонує вакансію в ЦЗ, повинен бути готовий у будь-який момент відзвітувати про розмір зарплати, податки, в той час як на недержавних майданчиках роботодавці можуть вказати більш високі зарплати. А тепер питання: якщо у нас мінімальна зарплата 3200, то скільки вакансій у ЦЗ і які зарплати в них зазначені?» — говорить Тетяна Пашкіна.

Що кажуть ейчари

Із створенням робочих місць, на думку Пашкиной, також будуть проблеми: «Роботодавці не поспішають створювати робочі місця, тому що не завжди розуміють їх подальшу долю. Наша сама «жирна» галузь — айтішники — сидять на валізах і не знають, чи прийдуть до них з обшуками чи ні. Всі інші теж бояться і тиску, і несподіваних змін у законах. Навіть якщо ми створимо сотню законів які їм сприяють, рік-два-три бізнес буде вичікувати — а чи не передумає держава? Тому, крім реформ, підприємцям потрібна впевненість, що держава післязавтра не передумає. Повинні бути клієнтські, паритетні основи, держава і бізнес повинні довіряти одне одному».

Не вірить в реформу і економіст Олександр Охріменко: «Швидше за все, реформа закінчиться нічим, на ній тільки розкрадуть бюджетні гроші, як це вже не раз бувало. Щоб роботодавці створювали нові місця, потрібні три речі. Перша — стабільність. Для цього треба розігнати всіх бойовиків-радикалів, які захоплюють підприємства, закрутити гайки перевіряючим і щоб встановилась владна вертикаль. Друга — потрібно доступне кредитування. І третій фактор — відновлення економічних зв'язків з тими, з ким ми раніше торгували».

Загрузка...