Депутатів підкуповують, щоб вони не ухвалили спецконфіскацію – Петренко

Міністр юстиції Павло Петренко допускає, що депутати Верховної Ради не підтримують урядовий закон про спец конфіскацію награбованих коштів попередньої влади через підкуп.

Про це він заявив в інтерв’ю “Українській правді”.

На його думку, прийняттю цього закону протидіє “певна група людей, які сподіваються зберегти ці кошти в себе” і частина з яких перебуває у Москві.

“Вони дуже сильно хочуть, щоб кошти якомога довше лишалися арештованими, але не списаними до бюджету. Для цього застосовуються усі інструменти, не виключаю й підкуп. Такий висновок роблю через поведінку окремих депутатів від різних фракцій, які придумують реальні міфи й відверто брешуть щодо цього документу“, – сказав він.

Петренко визнав, що до перших версій цього законопроекту дійсно були зауваження з боку європейців.

“Що ми зробили? Фактично на початку 2016 року Мін’юст створив спеціальну робочу групу, куди запросив представників усіх фракцій (окрім, звичайно, “Опозиційного блоку”) та проект ЄС “Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні”. Це – експерти, які потім дали нам позитивні висновки. Текст документу ми готували протягом шести місяців“, – сказав міністр.

За його словами, наразі законопроект може бути застосований до того майна і активів, що вже арештовані і за якими винесено підозру на момент набуття чинності цього документу.

“Ми розуміємо, що це не механізм, що застосовуватиметься до якихось майбутніх кримінальних справ, чим сильно лякають депутатів у залі. Також ми зробили обмеження виключно тільки валютними цінностями й грошима. Тому що були маніпуляції, що “забиратимуть підприємства і управлятимуть ними“, – додав він.

Петренко також запевнив, що законопроект передбачає виключно цивільну конфіскацію грошових коштів і валютних цінностей, цінних паперів.

“Ми погодилися на комітеті, що чітко вкажемо, що це за цінні папери – державні боргові зобов’язання. Передбачили дуже жорстку процедуру подання ініціативи щодо цивільної конфіскації. Тільки генпрокурор і його заступники мають право це робити“, – пояснив міністр.

За його словами, власник коштів матиме можливість довести в суді, що він не фіктивний, а реальний власник, який придбав або отримав грошові кошти від реальних господарських операцій.

Прикладом компаній, які підлягають спецконфіскації, Петренко назвав близько 20 офшорів, яким уряд і Держфінмоніторинг у свій час наклав арешт, заборону на відчуження боргових паперів на 1,5 мільярда. За його словами, попередньо встановлено, що ці компанії афільовані з оточенням Януковича.

Він також допустив, що буде ще одна спроба прийняти цей закон у Раді і підтвердив, що рішення “Народного фронту” не голосувати за бюджет до прийняття цього закону залишається у силі.

“Тому що не можна два роки проявляти, як держава, абсолютне безсилля у поверненні коштів, що знаходяться на території України. У нас немає аргументів щодо цього питання для наших західних партнерів“, – сказав він.

Як відомо, раніше активісти та європейські установи різко критикували закон про спецконфіскацію, вказуючи, що він дозволить відбирати майно та гроші у звичайних громадян без судових рішень, а люди не зможуть себе захистити.

Головним лобістом цього закону в парламенті є фракція “Народний фронт”, представником якої, зокрема, є Петренко. Також на його прийнятті наполягають уряд та президент.

Під час останньої спроби прийняття цього закону у першому читанні за нього проголосували лише 176 депутатів.

Кабмін заклав у державний бюджет на 2017 рік надходження від спеціальної конфіскації коштів корупціонерів суму у 10,5 мільярдів гривень.

Як повідомляв «Ні корупції!», у листопаді минулого року Верховна рада прийняла в другому читанні та в цілому закони «Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» (№2541а) а також зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків (№2540а).

Тоді у міністерстві юстиції попередили, що ухвалена редакція закону порушує вимоги ЄС.

«Якщо ми ухвалимо законопроект в редакції комітету, нам доведеться переголосовувати цей закон, оскільки Євросоюз не зарахує такий документ», – зауважував тоді глава Мінюсту Павло Петренко і додавав: «Ті поправки, які затвердив комітет і ті, які норми ми хочемо прибрати з тексту, спотворили суть законопроекту».

Источник

Загрузка...