Турнікет у Вінницькій міськраді – джерело порушення законодавства

Самі по собі турнікети, що встановлені у вінницькій міській раді, не суперечать законодавству. Але лише до тих пір, доки не стають перепоною у здійснені громадянами своїх прав. Суд має поставити крапку у суперечках про законність встановлення турнікетів, через які вінничани часто не можуть пройти на засідання сесії міської ради. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” чітко визначає, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них.

ВІДСТОЮЄ ПРАВО ЧЕРЕЗ СУД

За захистом свого порушеного права до Вінницького міського суду з допомогою юриста центру громадського контролю “ДІЙ! Вінниця” звернулася помічник депутата Вінницької міської ради Юлія Піскунова. Вона вимагає визнати протиправним те, що її не допустили на 13 сесію сьомого скликання, що відбувалася 18 листопада 2016 року.

Мене вперше не пустили на сесію, за час коли я є помічником депутата, розповідає Юлія Піскунова. Мене завжди забирають посвідченнями з депутатської кімнати, і я вільно пересуваюсь, а на сесію мене завжди по мому посвідченню помічника депутата пускали. Це я пов’язую з питанням, яке мали розглядати під час сесії про виділення в оренду лісу. Мені здається, що цим хотіли показати депутату міської ради Ганні Давиденко, а я саме її помічник, “хто в домі господар”. Ганна перед сесією підняла розголос серед громади про те, що тишком міська рада збирається віддати ліс та Соцьке озеро в оренду невідомому фондові. Питання після цього зняли з розгляду, – каже Юлія Піскунова. – Я апелювала законами, але представники муніципальної поліції, що охороняли турнікет мовчали і єдинне, що вказували на табличку, що по одній пластиковій внутрішній перепустці можна пустити тільки одну людину. Вони навіть Ганну Давиденко не хотіли слухати. Вони порушили Закон України “Про статус депутатів місцевих рад”, але в першу чергу, звичайно, порушили мої права як громадянки та Конституцію України.

Ганна Давиденко каже, що влада та громада мають зрозуміти, що відкритий доступ до сесій, це не примха активістів, а вимога часу та законів.

Корупція і бідність взаємопов’язані. Коли немає прозорості у діяльності місцевої влади виникає і корупція і бідність. Якщо ми хочемо бути багатими і некорумпованими, ми повинні знайти спосіб місцеву владу виконувати закони України. З досвіду депутатської діяльності – влада ліпить з людей дурнів, і користується цим. Спеціально відводять очі і роблять з себе “великих господарників”. А не можна бути великим господарником, крадучи гроші народу, – говорить вона.

У відповідь на інформаційний запит до поліції отримали інформацію, що впродовж 2016 року в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події у Вінницькому відділі поліції ГУНП зареєстровано п’ять звернень про недопуск громадян на засідання сесії Вінницької міської ради.

Матеріали за  №3126 від 29.01.2016, № 13092 від 25.03.2016 та № 33494 від 24.06.2016 згідно Закону України “Про звернення громадян” списані до справи Вінницького відділу поліції ГУНП. За двома фактами звернень №31380 від 15.06.2016 та №60939 від 28.10.2016 слідчим відділом Вінницького ВП ГУНП відкрито кримінальні провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 351 Кримінального кодексу України (Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради) та ч. 1 ст. 356 Кримінального кодексу України (Самоуправство).

ПОБАЧИТИ ОБЛИЧЧЯ  ОБРАНЦІВ

У той же день на сесію не зміг потрапити голова вінницького осередку громадської організації “Цивільний Корпус “Азов” учасник АТО Олександр Яремчук:

Я прийшов до міської ради за день, щоб зареєструватись, тобто за 24 години до початку сесії. Прийшов о 10 ранку, зареєструвався, написав заяву, – каже Олександр Яремчук. – ЇЇ зареєстрували не о 10:00, а о 10:11, як це виявилось у день сесії. Я прийшов – мене не пускають. Звернувся у відділ звернень, кажу, я ж написав заяву, чому мене не пускають? Вона подивилась, сказала, що я спізнився, тому що мою заяву було зареєстровано о 10:11. 11 хвилин мені не вистачило, щоб попасти на сесію. Як можна ставитись до цього? Я обираю депутатів, які мають вирішувати мої проблеми, наші проблеми, громади Вінниці, а вони там тихенько закриваються, самі щось там роблять, самі щось там вирішують, приймають, і я до того не можу мати ніякого відношення, і на то впливати? Або хоча б подивитись, послухати, і взагалі побачити обличчя  обранців наших міських. На наступну сесію звісно планую йти. Це вже, певно, спортивний інтерес.

ВИБІРКОВЕ ПРАВО В РУЧНОМУ РЕЖИМІ

Ольга Гандурська каже, що в той день на сесію пройшли двоє представників їхньої громадської організації, але називає це грубим порушенням законів.

Представники ГО «Рада Майданів Вінничини» звернулася з письмовою заявою до ВМР з проханням дозволити бути присутнім на сесії (Закон про місцеве самоврядування взагалі цього не вимагає с. 46 п.17) в кількості чотирьох осіб. ВМР дала дозвіл бути присутнім тільки двом особам і то вказала їх поіменно, — каже Ольга Гандрська. – Тобто, всупереч Закону України «Про місцеве самоврядування», порушуючи статут територіальної громади м. Вінниці ст.5 ч. 3 закону “Про доступ до публічної інформації” міська рада застосовує вибіркове право, визначаючи в ручному режимі тих людей які можуть бути присутні на сесії.

ДЛЯ КЕРНЕСА ВИЛАМАЛИ ТУРНІКЕТ

Керівник громадської організації “Власно” Ольга Маліновська каже, що уже давно намагається боротися із закритістю сесій для громади, але поки що з невеликим результатом.

Ми, разом з Юлею Григою, Оленою Регешею та іншими активістами якось намагались пройти на сесію міської ради, як прості громадяни: в цьому випадку нас не пропускали люди із сумнівної комунальної установи “Муніципальна поліція”, — каже Ольга Маліновська. — Намагались пройти як журналісти – з цим ситуація легша, хоч представник прес-служби завжди намагалась видумати нам перешкоди. Були випадки, коли не пускали помічника народного депутата Володимира Воловодюка! Але, що найгірше, на сесію міської ради не зміг зайти народний депутат Андрій Антонищак! Такого неподобства, напевне, у всій Україні не зустрінеш. Розпіарений “прозорий офіс” – це звичайний фейк для наївних. Прозорі там тільки вікна! Але разом з тим, для скандального мера Кернеса, міністр Рева, особисто виломав турнікет, а людину, яка закликала до розколу України у вінницьку міську раду заносили на руках! У міську раду безперешкодно потрапляють тільки угодні владі актинвісти та журналісти. Особливо “свої”, навіть мають особисті перепустки. Зрозуміло, одне ,рано чи пізно, це треба змінювати, якщо ми плануємо розвивати демократичне суспільство.

ПОТРІБЕН ВЕЛИКИЙ ЗАЛ

Голова асоціації “ОСББ Вінниччини” Ельвіра Мрясова сама ніколи не стикалася з недопуском на сесію, але вважає, що це питання потрібно вирішувати.

Я погано ставлюся до закриття від людей взагалі роботи чиновників, крім, природно, спеціальних служб. По сесії – то там дійсно маленька зала, і якщо зайде ще хоча б чоловік тридцять – може в натовпі погано комусь стати. Це не вихід. Але вже стільки разів піднімалося це питання, що я вважаю, можна все таки вже було знайти і обладнати інший більший  зал. Питання лише в тому, скільки для платників податків, тобто для нас з вами, це буде коштувати?

ПРИВЕСТИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ У ВІДПОВІДНІСТЬ ДО ЗАКОНІВ

Медіа-юрист Олександр Бурмагін каже, що встановлення турнікетів саме по собі не суперечить законодавству. Але нормативно-правові акти, які його регламентують, мають бути переглянуті. Нагадаємо, що турнікети у Вінницькій міській раді встановили за розпорядженням екс-мера Володимира Гройсмана від 05.06.2009 № 88-Р “Про впровадження пропускної системи”. Олександр Бурмагін каже:

Тут, насамперед, слід зазначити, що даний нормативно-правовий акт було прийнято ще до появи Закону України “Про доступ до публічної інформації” та нової редакції Закону України “Про інформацію” (травень 2011 року), наголошує Олександр Бурмагін. Також, він з’явився задовго до цілої низки змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (2015-2016 роки). Скоріше через це, він може створювати (а враховуючи реалії життя при використанні турнікету, можна бути більш впевненим) загрози для реалізації наступних прав людей, в т.ч. представників ЗМІ.

В ч.2 ст.25 Закону України “Про інформацію” міститься одна з професійних гарантій діяльності журналістів будь-яких ЗМІ:

“Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими  особами, крім випадків, визначених законодавством”.

При цьому, до законодавства, згідно рішення КСУ акти органів місцевого самоврядування не відносяться: Конституційним Судом України (див. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст .21 КЗпП України від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98) було дано офіційне тлумачення терміну “законодавство”. Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», який вживається в ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Тобто Конституційний Суд України фактично став на позицію тлумачення поняття “законодавство” у широкому значенні.

Отже, “турнікетне положення”, навіть на рівні гарантій статті 25 Закону України “Про інформацію” суперечить закону. Так само, навряд, його можна назвати таким, що відповідає нормам частини 17 статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”: Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Отже, зазначений нормативно-правовий акт щодо використання турнікету слід привести у відповідність із зазначеними в цій статті нормами Законів, та іншими законодавчими актами, які з’явились з 2009-го року.

Сергій Корнійчук

Источник

Загрузка...