13 січня КСУ продовжить розгляд “закону Колесніченка-Ківалова” в закритому режимі. Активісти обіцяють протести

Конституційний Суд України 13 січня продовжить розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів щодо конституційності закону України “Про засади державної мовної політики” від 3 липня 2012 року, так званий “закон Колесніченка-Ківалова”.

Згідно з порядком денним Конституційного Суду, оприлюдненим на офіційному сайті суду, закрита частина пленарного засідання КС ропочнеться о 10:00 у п’ятницю, про це повідомляє УП. 

У свою чергу, громадські активісти руху “Чиста мова” в соцмережі Facebook повідомили про намір провести 13 січня о 09:30 біля будівлі Конституційного Cуду на вул. Жилянській, 14 у Києві мітинг з вимогою негайного скасування “закону Колесніченка-Ківалова”.

14 грудня 2016 року Конституційний Суд завершив розгляд справи у формі усного слухання справи щодо “закону Колесніченка-Ківалова” і перейшов до закритої частини процесу.

Рівно місяць тому, 13 – 14 грудня 2016 року,  на засіданні Конституційного Суду України з розгляду справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» слухали виступ директора Інституту української мови Національної академії наук України, доктора філологічних наук, професора Гриценка Павла Юхимовича.

Відео Віктор Трепак

Нагадаємо, що 10 липня 2014 року надійшло конституційне подання 57 народних депутатів України щодо конституційності даного закону було розглянуто колегією суддів КС, після чого 10 жовтня того ж року було відкрито провадження у справі про конституційність закону.

Верховна Рада прийняла ініційований Партією регіонів законопроект “Про засади державної мовної політики” 3 липня 2012 року.

8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.

Закон набув чинності 10 серпня, він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

У 2012 році Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.

Угорська мова є регіональною у місті Берегове (Закарпаття), а молдавська (румунська) – в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.

Водночас, 24 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за скасування закону України “Про засади державної мовної політики”. За скасування закону тоді проголосували 232 народних депутатів з 334, зареєстрованих у залі. Це, зокрема, стало підставою для влади Криму заявити про утиски прав російськомовного населення.

Водночас, на той час в. о. президента України, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати ухвалений закон. Таким чином, він не набув чинності.

 

Источник

Загрузка...